2 мин
Слушать

Балада про чорного і білого янгола

Липневої нічки зустрілась я з янголом близькоторкнувся легенько крилом, мовив голосом тихим:побудь, мов, зі мною, приємне твоє товариство,у плавнях орільських ми знайдемо радість і втіху!

Рука льодяна мого серця палкого діткнулась,холодні вуста усміхались так ніжно й принадно,не зчулась душа, як спокою і волі позбулась,і, відчаєм гнана, пішла до Ріки на

Ореле, матусю, рятуй, моя пристрасть — мов пастка,висушує спрага, жага невгамовна і згуба.

Який він вродливий, який неземний і прекрасний!

І все ж він жартує і зовсім мене він не

Й шепнула Орілька:

Лети, моя донечко, далі!

Ти, бідна, не білого янгола, чорного стріла.

Той чорний лиш тішитись буде з твоєї печалі.

А білий, де, знаєш сама, його скурта обсіла.

Шкодуй, моя донечко, серця на любощі зайві,

Не пий, моя донечко, з глека цього — він порожній.

Не схиб, бо часу в тебе мало для праці зосталось,

Нехай він іде собі геть, янгол тьми подорожній!

До білого линь, і молися, якщо він озветься,

І слабкість спокутуй свою, і  благай про натхнення!

Бо янгол той чорний — спокуса земна, що минеться,

А янгол той білий — Покликання Вище,

Облудлої хтивості пута ослабли, і тілооману дурну подолавши, злетіло над плесом.

І янгола чорного тінь у воді розчинилась.

І янгола білого усміх сяйнув в піднебессі…

0
0
59
Подарок
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Сегодня читают
Ryfma
Ryfma - это социальная сеть для публикации книг, стихов и прозы, для общения писателей и читателей. Публикуй стихи и прозу бесплатно.