1 min read
Слушать(AI)

Виправдання

Даруй вологу, що тремтить на віях,

Я нею спрагле серце орошу.

То ти свята для мене, то повія,

І ціле пекло я в собі ношу.

Обурення і радість, і тривога.

І сни, що палять душу

Моя любов, можливо, не від Бога,

Як світ отой, де я тепер живу.

Люблю нерівно, як горить багаття,

На котре падає нічна роса.

Злились в одно молитви і прокляття,

Болото й небеса.

Ми щедро випили з гіркої чаші,

І нам ще вистачить того

Та не шкодуй, бо навіть сварки наші

То прояви життя.

Хай будуть опіки.

І ревнощі, і сльози.

Нам від чужих зітхань — ні вигод,ні пожив.

А хто й на старості собі шукає пози

Той тільки грав,

Не жив.

Стихи Руденко Миколы. (1920—2004) — украинский писатель, поэт и редактор, правозащитник, руководитель и один из основателей Украинской Хельсинкс
Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2025 Ryfma. All rights reserved 12+