Сповідав ксьондз
Мазура
Що ж,— питає,— чуєш
За собою
А нічого!..
Та і що
Злого чути маю?
Чи в костьолі коли був?
Чи коршму минаю?
Слава богу, господь крив:
Того не
Ах ти, грішнику такий!
Чи ж того ще мало?
А ще більше?
Може, й
Чужую
Хотів тілько — та куди!
Не твоїх літ,
Підірвався з місця
Та хвать за чуприну!
Та як його розмахав
Аж насередину!
А той чуба
Правда,— каже,— люди.
Хто із блазнями зайде,
То й сам блазнем буде!»
