1 min read
Слушать(AI)Васильки
Васильки у полі, васильки у полі,і у тебе, мила, васильки з-під вій,і гаї синіють ген на видноколі,і синіє щасті у душі моїй.
Одсіяють роки, мов хмарки над нами,і ось так же в полі будуть двоє йти,але нас не буде.
Може, ми квітками,може, васильками станем — я і ти.
Так же буде поле, як тепер, синіти,і хмарки летіти в невідомий час,і другий, далекий, сповнений привіту,з рідними очима порівняє нас.
Сосюра Володимир
Влади́мир Никола́евич Сосю́ра (укр. Володи́мир Микола́йович Сосю́ра; 25 декабря 1897 (6 января 1898) — 8 января 1965) — украинский поэт и перево
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
“З дерев опадає убрання”
З дерев опадає убрання,і вітер у сурму гука Покірна краса умирання,чому ти мені так близька І осінь, і дим над О земле, подібна пісням,чому я всім серцем з тобою,немов умираю я сам
Зима
Сном блакитним заснули поля,і долини, і гори, й діброви Одягла білу шубу земля,білу шубу зимову Одлетіли давно У південні країни з журбою,і заснуло зерно у землі,щоб проснутись весною,коли очі закриють поля,затремтять і тополі, і кл...
“Мені ти приснилась давно”
Мені ти приснилась давно,ввійшла ти у думи мої Я море люблю, бо вононагадує очі твої Розкрив я до сонця вікной дивлюсь крізь проміння Я небо люблю, бо вононагадує очі твої
Марія
Задуманий вітер над городом віє, Ідуть перехожі невпинним прибоєм, І я поміж ними йду, повний тобою,горять ліхтарі, мов І солодко серце стискає і мліє,мов сон мені дивний, невиданий
