2 min read
Слушать

Посівання

Падав камінчик по опадах з неба,простір світився снігами крізь тебе,поле безплідне бігло з-під ніг,щоб розповзтись на повісмо доріг.

Нащо ти носиш зернину у жмені,пальці від прорості в тебе зелені, —де ти приткнеш її, як заховаєш?

Суне переслідом воронів зграя.

Кинеш наодлі — сніг весь збіжиться,гору укриють пожадливі птиці —буде на білому смерть панувать,не відшкодуєш нічим своїх втрат.

Дишем на зерня духом творящим,сам обезважнів, та зернятко важчає —перед собою його, наче камінь, несеш,доки посієш, ще й сам проростеш:з-під валуна, з-під могильного каменяголос промкнеться кволий поламано:— О, бережіть, бо унадились птицікрасти сиру із-під мене землицю.

Чую, безодня гуде піді мною,камінь падучий кричить глибиною:— Безвість — це тяжче, аніж забуття,о, засівайтесь на обшир життя!***

0
0
76
Give Award

Павло Мовчан

Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Мольба моя к тебе
Сознание
Зеркальное отражение
Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+