1 мин
Слушать(AI)Пізня година
Об вікно кажан крильми вдаряє,все принишкло, стихло, охололо.
Безвість манить нездійсненним раєм,наче ртуть, спливає в жили холод.
Ходиш, ходиш, дивні тіні водиш,з болем родиться у серці пісня.
Поплили над світом чорні водиночі.
Спати йди.
Година пізня.
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Вербель
Ось бубон ранку — кругле сонцедо маршу будить вояків Лопочуть верблі по казармах,весна тріпочеться, мов спів,весна тріпочеться, мов птах,у клітці сірих коридорів,і день накреслює свій шляхна мапі неба Гаснуть зорі,мов очі втомлених кохан...
Октостих
День повіки розплющає й отвирає сонне сонця око Руки кладемо на вітер запашний й віддихаємо глибоко Наші поринуть долоні в зимну, чисту, кришталеву воду Надлетить із поля легіт легко й звіє мряку з-понад броду
Кличу
Ці слова схвильовані,ці слова неспокійні, грізні Їддю часу опльовані,наче коні бичованібатогами, злітають пісні Це тобі я складаю дань слів,динаміко суворих днів Хоч в саду понад сливоюромантичної пташки нема,мов добою щасливою,своє...
Дахи
Оте село у вільхах і ліщині,де на дахах червона черепиця,загорнеш, наче в плахту, в небо синєта молодість загорнеш в таємницю Калинову чи пам’ятаєш кручу,де пастухи в криниці сонце поять Напишеш повість: вечори пахучі,задума вільх, дахів...