Я жив як усі
Я жив як усі і багном сьогодення не гребаврослинно по вуха захряснувши в ньому бо знав щодерева вростають корінням у землю та гіллям у небой дороги понука гостріш відчувається в
Я жив як усі у блюзнірство традицій по рота улізшиі спостерігав здерши разом з лицем очі із головияк віра руйнує матерію в душі сузір’я зліпившиале не стає невмирущість амеби безсмертям
Я жив як усі у рутині руїн по колінаі всесвіту куля чорнюща котилась в нікудиколесами вбита планета Земля оберталась невпиннопривчившись природньо сприймати усі неприродні
Я жив як усі ми у бовтанці гасел і закликів шаловчепившися в дзигі розжарені оскаженілих галактикі лиш одна гадка мене на тих дисках трималащо кожна людина то є все ж не підсумок — натяк.
Кацай Олексій
Other author posts
Лист-2
Мені з безмежжя котрий ріккосмічний пише мандрівниклиста, в якому до сих пірклинопис марсіанських гірніким, хто зиркнув був у листі навіть мав до цього хист,нерозшифрований: не требачитати чужинецьке небо І знов летять чернетки тишів прозорі ...
Магнітні джунглі
Зо шлаку тут сонцяі місяціне кругліа в металевій млідзвенять магнітні Тут кожен промінь мов сталева нитьбринить в іділії геометричнійкрізь котру ртутна річкацебенитьбездушно наче той процес І ніч немов лискучий антрациті механічно до пул...
“На мілині космічних океанів”
На мілині космічних океанівяк сполохстоять церкви чи іншопланетянив скафандрах білих в золотих Галактики ранкової змедвянівгіркий серпанокі промені вилущуючи з сонцярозхитується ледь рипучий Ми зробимо на нього крок з екранучи зо старих ...
Буття
Незграбний вітер віхоли хвостомгатив у хмаровища шкаралущуа я плив навздогін за тим плотомз якого впав у воду З колод слизьких на ньому небокрайна ньому й пози людські позалюдськіале усе ж це згублений мій райщо може вир здолати Праворуч...