2 min read
Слушать

Крило і колесо

Коліс природа не

І навіть не дала ідей.

Зате були у неї крила,

Що в небо кликали людей.

Здригнулося планетне тіло,

Озвався гомін у зірках,

Коли внизу

Колеса на материках.

І все ж земля була, мов кара,

А світ вузький, мов погрібець:

Орел висміював Ікара,

Хихикав підлий горобець.

Але Ікар, нап’явши крила,

Стрибав із вишок та дзвіниць.

Він вішав крила, як вітрила,

І помирав, упавши ниць.

Та десь була у сонці віза,

Якої ще не знав Ікар:

Лише на крилах із

Ти, соколе, злетиш до хмар.

Залізо?

Хе!

Чи ви похмільні?

Не кривдіть матінку

І не один до

За єресь кинутий оту.

Нікого із людського

Вже не дивує наш прорив,

А де ж мудрець, який

На колесі перехитрив?

Він більше винайшов, ніж крила,

Хоч не літав його візок:

Він не орлицю, а

Собі узяв за образок.

Він дав уяві повну волю:

Намарив грішний чоловік,

Що Сонце котиться по

І звозить хліб йому на

Які ж про нього біля

Плітки сусідами плелись?

Які печерні

Його впокоїли колись?

0
0
42
Give Award

Руденко Микола

Стихи Руденко Миколы. (1920—2004) — украинский писатель, поэт и редактор, правозащитник, руководитель и один из основателей Украинской Хельсинкс…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+