1 мин
Слушать(AI)Холодногорська тюрма
Ворота сюди широкі,
А звідси й щілинки нема.
Знялась у небо
Холодногорська тюрма.
З високих її
Дивлюся на місто моє.
Сонце над ним, як безсмертя,
Вільне й рожеве встає.
Красень Держпром
По пояс в зеленім саду.
Серце колись там зустрів я,
Якого більш не знайду.
Усе найдорожче я втратив,
Що мав у житті до війни.
Не маю ні друга, ні брата,
Лиш маю — чотири стіни.1942
Олесь Гончар
Оле́сь Гонча́р (укр. Олесь Гончар), полное имя — Александр Терентьевич Гончар (укр. Олександр Терентійович Гончар; 1918—1995) — украинский совет
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Демобілізований
Він свого не забув ще полка, Полкових ще підметок не стер Козирнути ще хоче рука, Коли мимо іде офіцер
На золотих парусах
Красуня задумана Золоті паруси нап’яла І сонце променем Мене протяло, мов стріла
Україна
Україна — плантаторське поле, Україна — лиш ярем скрипіння, Україна — плачі й голосіння, Які не вщухають ніколи
Жнець
Весняними ясними Наші перші овіяно драми, Наші перші щасливі незгоди, Наші чисті закохані гніви