Закурю ото
Болгарського тютюну.
А сини мої, шинкарочко,
Загинули у війну.
То налляй мені ще
Угорського вина.
А сини мої, шинкарочко,
Загинули.
Нема.
Зажурився.
Бренді смокче він,
Баклажанну їсть ікру.— А іще купити хочу
Чеську кохту на стару.
Гроші є, на хліб зостанеться,
Ще ж і пенсія іде.
Хай походить вже,
Що не гірше, як в людей.
Бо як центром йтимеш ввечері
Чепурні усі такі.
Гарні пальта із Німеччини,
Югославськії хустки.
І болгарські ті
Так і смалить все
А синів моїх, шинкарочко,
Польським снігом замело.1968
