Низько, низько
Наша рідна хата:
Не єдна любов до
Більше з братом брата;
Там, де кров лилась
За свою країну,
Там недбалість і
Бачимо єдину.
Але ж не сумуйте!
Не скрізь ще руїна:
Високі душею єсть люди,
І в серці в людей тих живе Україна,
І жити повік вона буде!
Низько, низько
Наша рідна хата:
Не єднає праця
Більше з братом брата;
Там, де сила процвітала,
Сяла де просвіта,
Там тепер країна млява,
В темряву повита.
Але ж не сумуйте!
Ми будемо жити,
Ще темрява нас не здоліла,
Єсть руки невтомні, що вміють робити,
Жива ще вкраїнськая сила1Низько, низько
Наша рідна хата:
І не скоро ще в їй
Брат пізнає брата.
Невелика наша праця,
Невелика сила,
Довго ждатиме ще
Україна мила.
Але ж не сумуйте!
Не згине та
І виведе всіх із недолі,
Того ж, хто тій праці міг щиро віддаться,
У нас не забудуть ніколи!1890
