1 min read
Слушать(AI)Порцеляна
До дзвінкого
З шумом балю в
Я збігаю по терасах,
По розсипаній жорстві.
Пруг оранжевого
На каміння ліг і щез,
Наче хвиля, що розквітла,
Білосніжний польонез.
І із рук байдужих
Я кидаю в глибину,
Із Нормандії
Молодого старшину.
У похмурому
Він сідає до
І мережану
З рукава переклада.25. 01. 1941
Ольжич Олег
Оле́г О́льжич (настоящее имя — Оле́г Алекса́ндрович Канды́ба, укр. Олег Олександрович Кандиба; 1907—1944) — украинский археолог, поэт и переводч
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Люкреція
Давно ріка вернула в береги Давно нора засипалася в І місто мовчки зводить Вали із частоколами колючі
Піхотинець
Душа відділилась від Ще там, на майдані міськім Врочиста така, білокрила, Літає і в’ється над ним
Ольвієць
Годi I лiру кидаю на барсову шкуру Серце ледаче давно — як фiал без вина Пiнявий трунок щасливо допито до дна,
Чорно-синяву рінь гризучи
Чорно-синяву рінь гризучи, Нарікає і стогне ріка Поруч мене — гнучка і струнка, Як скельниця оця на плечі
