Світ неубутний, новий повсякчасно;у ньому все доцільне, що прекрасне.
Закон один панує всевладущий,єднаючи повітрям усяк сущих,даруючи неспокій, супокійусякому по висоті надій,і душі, наче зерна з шкаралущі,вилущує — тож зберегти зумійсвою, не розміняй намарне:настане день невідання всекарний,щоб ти свої похибки зрозумів.
Живи, дбайливо множачи добро,твоє життя — продовжений урок.
Настане строк на все давать одвіт:чого тебе навчив цей білий світ?***
