1 мин
Слушать(AI)Новий хліб
Пахучий пил невпинно осіда,
Фарбує все у матові півтони,
І голоси людські — як
Того, про що розказує вода.
Черги спокійно кожен дожида,
Я сам у маренні якомусь тоне,
І тільки жарт
Місток до дійсності перекида.
Діждались нового!
Жита, сказати,
Як у людей… Подумати: коли
Іще на горе довелось чекати!
Ну, та минуло.
А тепер од
До хати розлива всесильний
Міцні та живодайні аромати.1929
Рильський Максим
Стихи Максима Рильського. 1895—1964. Украинский советский поэт, переводчик, публицист, общественный деятель, лингвист, литературовед. Автор стих
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Поет
Не ваблять торжища, і оргія не надить, І марно точиться, немов солодкий плин, Музика в далечі Серед суворих
Діана
Заснув Ендіміон на місячній поляні, Де смольний дух трави і сосен престарих До милих уст його, рожевих і пухких, Богиня хилиться в нестримному бажанні
Моя царівна
А я так кохаю, кого і не знаю, — Далеку царівну А Тобі одній, намріяна царівно, Тобі одній дзвенять мої пісні;
Отрута
Богиня, смертного зустрівши юнака, Жагу запліднення не в силі потаїти, На його кинула полуменисті І щезла в запусті, принадна і легка
