Контрасти
Тут Бог пройшов на білому
Так ніби дмухав, а не йшов
І бачення було у нього інше:широке, кругове, по видноколі…а я слідком… провалювавсь по шию,
І об карлюччя погляд дер на клоччя.снувалися сніжини мурашині,і сажа плямувала
Сліди з-під ніг низалися обруччям,стискався зір обіддям, що
З-під снігу дріт виборсувавсь колючийі упікався реп’яшисто в
І глибшав шлях, вирівнювались руки,біль випромінювавсь крізь персні
Які міцні зі світом ще
Які ж глибокі у житті
Не вирвуся з полону снігового, —підсаджую угору погляд криком;— Хто відлучив єство моє від Бога?
І загубив у просторі великім?
Мій Господи.
І я був
Душа ж — безоболончаста, летюча…тепер все глибше нуриться у втому,бо присмоктавсь до тіла дріт
Звільни її, бо не роздмухать сажі,що крила, нача листя,
Снується чорно мурашина пряжа,що вже й очей заплющити несила…***
Павло Мовчан
Other author posts
Знесилені хрести
Всім прихисток давав у зубожілім тілі,та поділить тепла тілесного не І родичавсь до всіх, хоч був Слухняно собі жив — не вибирав доріг В зусиллях сновидінь напружувалось тіло,і образи нічні випалював вогонь,і простирадло біле сполох...
Звертання до реп’яха
Відволого, сизо, білопідступавсь похмурий ліс,і стирчали в полі стріли,ніби смерть гуляла Та на цій сталевій нивіуцілілі реп’яхипідіймалися щасливобадилиняччям сухим Але вище них звеласягордоросла бугила —у якому вона часікоронована була...
Рафаель Мадонна Конестабіле
З циклу Музейні Художнику Володимиру В мушлі лона твого зав’язалась перлина,ой не зрань її світлом, що гостро тече,і, губами стискаючи світлу жарину,легше дихай, бо сизь у нутро затече
А що ж ти пригадаєш чоловіче
Пізнав же і ти часу повну всевладність,проклюнулось знову в долоні зерно,і жорна гуркочуть давно безпорадно,і камінь зітерся На що ти спроможен Продовжитись родом,звести кам’яницю і мур змурувать Назовні мов тверднеш, хоч трухнеш зі...
