Крізь бурштинове мливоароматних обріївсяють і зорь прожектори й ліхтарики атомівмерехтять з лоскотливих порожнечнавіки липневого медвяного небасвітло якого речовиною прозоро згуслоі ось повільною цівкою з губ тремтливихцебенять слова невідоміі спалахами розмальованізорельоти різнокольоровівже плавно линуть на
Я сплю обіруч вчепившися в галактику.