Боюсь згасити світло лампи,бо може стати ще страшніш,і ніч, розкладена на ямби,у серце вбилась, наче ніж.
Ніяк заснути!
Кличуть півні,годинник б’є, і місяць лине.
Мій сон, мій голос неспокійнийв моїй трагічній Батьківщині.
1 мин
СлушатьУривок
0
0
103
Подарок
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава …
Другие работы автора
Любов
У правилі математичнім світаза дужки викинена невідома,незнаний косинус днів наших літа В далекій подорожі, навіть вдомадарма шукати слів її німих Коли здається: пустку переміг,приходить тиха, наче ніч, утома Усміхнені, штудерні трі...…
Розмова з листком
Діткнулась ставу осені рука, Паде на хвилі журавлине: кру, І поширяється далеч укруг, Друкує в хмарах зорями друкар…
Ранок
Ранок блиснув Сонце, мов червона цегла,покотилось бляхою дахів Ранок тіні й мрії розгорнув і знаглапіснею возів прогомонів Знову перекреслить неба синь безмірнузір падучих лінія крива…
Молитва до зір
Не срібло миршаве, не хміль,не лавр сумнівний і двозначний,не дотепів грайливих сіль,не успіх в грі на риск небачній,не уст золотомовних мед,не почестей солодка маннаі навіть не чеснот букет,що світлість їх не раз оманна,не винограду темний сіку к...…
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
