1 мин
Слушать(AI)Моя молитва
З Ніколоза
Отче небесний, син твій спокушений,
Утихомир мої страсті земні.
Погляд мій спалений, подих мій здушений,
Я в небезпеці, страшно мені.
Виведи з відчаю крихту надії!
Сам не вберігсь непогрішний Адам:
В хтивім бажанні він гріх заподіяв,
Райську красу за бажання віддав.
Світло життя, я в глибокій зажурі,
Вилікуй в серці болі
І порятуй мого човна від бурі,
В тиху причалість його заведи.
Ти, серцезнавцю, вовіки і
Знаєш ти все на дорозі людській,
Прошу: прости по своїй
Всі недомовки в молитві моїй.1969
Вінграновський Микола
Стихи Вінграновського Миколы. 1936—2004. Советский и украинский писатель-шестидесятник, кинорежиссёр, актёр, сценарист и поэт. Заслуженный деяте
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Золоті ворота
1Підіймаються грози на тлі вечорів, У тих грозах серця позливались з громами Блискотять паровози в очах матерів, Рвуться сльози на крила, узяті вітрами,
“Синій сон у небесному морі”
Синій сон у небесному морі, Сплять часи, і віки, і літа Я лечу у сіянні прозорім, Труться зорі німі об літак
“Блакитно на душі забув коли мовчав”
Блакитно на душі… забув, коли Вже гасли пальці, билася дорога, А тут тобі і нате: При березі, в камінні, на
Елегія “Літа жадань літа сум’ять і знади!”
Літа жадань, літа сум’ять і знади Усе, усе — водою з-під човна Страждай і плач тепер, моя ти сладо, Журись журбою серця і чола