1 min read
Слушать

Літо в житах

Де степами п’яна рать ходила,

Де рікою кров лилась колись,

Кіммерійські стріли і

У червоній глині запеклись.

І, неначе стомлені тамтами,

Низько розстилаючи баси,

Сумовито стогнуть над

Грізні кіммерійські голоси.

Квітне шовком неба синя пілка.

Виднокруг бринить, як тятива.

Може, то в траві й не перепілка,

А душа закохана співа?

Не злякай той голос ненароком,

У зеніті погляд зупини:

Може, то чиєсь гаряче

Стежить за тобою з вишини.

0
0
Give Award

Мозолевський Борис

Стихи Мозолевського Бориса. (4 февраля 1936 — 13 сентября 1993) — советский и украинский археолог и литератор, кандидат исторических наук. Автор…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Я улыбку твою полюбил за износ
Сознание
Ветер Перемен
Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+