Рима


До рими байдуже мені

Ні, не вона хвилює вічно.

Хвилює дух, що у

Живе могутньо, вулканічне.

Він сам не відає,

Прийшов сюди. де стогнуть люди,

Де у пекельному

Його на хрест пошлють Іуди.

Той пломінь щирий не

В брошурі чи газетній гранці

Знаходити його

У сонячнім протуберанці.

Якщо пробився вільний

Розковано, могутньо, зримо,

То навіть вишуканий

Не стане вимагати рими.

Ні, не до віршів поспіша

Вогню шукає молодь

Мовчи, коли мовчить душа.

А рима

Справа особиста.

Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий