Налий мені у філіжанку смутку,
Гарячого, мов кава до сніданку.
І ледь відчутно потримай за руку,
Лишайся поруч до самого ранку.
Оцей напій солоно-гіркуватий
Довершила б цукерками із болю,
Та вирішила більше не страждати:
Залишу щастя. Усміхнуся долі…