Марії
Якби помножити любов усіх людей,ту, що була, що є й що потім буде,то буде ніч.
Моя ж любов — як день,не знають ще чуття такого люди.
Якби зібрати з неба всі зіркиі всі сонця з усіх небес на світі, —моя любов горітиме яркішза всі сонця, на тисячі століттів.
Якби зірвать квітки з усіх планет,що вітер їх під зорями колише, —моя любов пахтітиме міцнішенад квіти всі, крізь років вічний лет.
Якби зібрать красунь усіх віків,повз мене хай ідуть вони без краю,
Марії я на них не проміняю,ні одній з них не вклониться мій спів.
Хай очі їх зіллються в зір один,і в серце зір цей буде хай світити, —зачарувать мене не зможе він —твоїх очей йому не замінити.
З яких зірок злетіла ти сюди,така ясна, що спів про тебе лине?
Світи ж мені, світи мені завжди,над зорі всі, зоря моя єдина!
Сосюра Володимир
Other author posts
“Люблю я море в шумний час прибою”
Люблю я море в шумний час прибою,коли воно за валом вал жене Але ще дужче в чарах супокоюлюблю я море мрійне і ясне Люблю тебе, коли ти балаклива,як не любив я так іще раніш Але ще дужче, мавко пустотлива,люблю тебе тоді, як ти мовчиш…
“Я — квітка осіння Дощі мене мочать”
Я — квітка осіння… Дощі мене мочать,рве вітер мої І сонце на мене світити не хоче,тумани пливуть од ріки Була я колись і пахуча, й Та все це як сік у маю
“Я люблю коли в листя зелене”
Я люблю, коли в листя зеленедерева одягає весна,і під вітром хитаються клени,і співає в квітках далина Ще задумані далі безкраїзачаровують душу мою,коли жито в полях достигаєі зозуля кує у гаю І так гарно під небом глибокимна дніпрову ди...
Сині трави
Сині трави, даль кармінна Ріки в тумані В сяйві мрійному І огні, огні