1 min read
Слушать

Навколо передумов

Воює  далі,  хоч  давно  помер,

Самітній  лицар  в  тилягах  цеглястих.

Як  гупа  серце  крізь  опале  листя.

Єдиний  змиг,  —  й  помандрував  крізь  мур.

Минуще  —  свій  —  і  вміст,  і  хвилемір

Із  капищами  марноти  і  млости.

Бува,  що  й  смерть  шаленцеві  полестить,

Хоч  в  неї  —  з  атраментом  каламар.

Як  немовля,  яке  —  тіла  дорослих,

Що  —  видиме  (не  краєвиди  —  рислінґ),

Дарма  на  нього  увесь  всесвіт  цика,

Бо  ж  —  нетямуще  —  бульбашку  —  на  цоколь,

Що  вічність,  —  вибуховий  хемікат,

На  ключ  —  у  грудях  тліну  —  замика.

0
0
25
Give Award

Андієвська Емма

Э́мма Ива́новна Андие́вская (укр. Емма Іванівна Андієвська; род. 19 марта 1931, Донецк) — современная украинская поэтесса, прозаик и художница, …

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+