Лес
Тихо в лісі...тихо
Вітер спить, тихенько диха
Він колише і цілує
Листя з квітами воркує.
Тихо в лісі... і над ним
Сонце світить, хмар загін.
Посилає промінь сонце
Світить в гущу, мов в віконце.
Золотавим сяйвом сяє,
Теплом зелень обіймає.
Причаївся ліс у долонях дива
Квітне радістю красиво.
Там у самій гущі, серед трав та зелені
Виросли тихенько,величезні велетні.
Два дуби, два брати рідні
Два кремезних ,немов сталь
Протягнули крони вдаль.
А між ними заховався,
Мов бешкетник розігрався
Молоденький,ледь примітний
Кедр, що виросте столітнім
Захищають його браття
Від морозів,та вітрів.
Щоб він ріс та ліс радів
Щоб і тут з'явились кедри,
Розростуться дива недри.
Other author posts
Ты
Я рядом милый, я живу ...К твоей судьбе, немножечко, причастна С тобою в тишине я посижу Смеяться будем часто. Коль ненароком загрустишь, Печаль твою я по ветру развею.
милый
Ну и пусть, что так сложилось ,Всем ветрам назло. Любовь твоя в моём сердце притаилась И нужно ей одно- Чтоб не отвергли ,не предали, В пучину бездны не отдали.
Разговор
Мир слушал... двое говорили...Слова их растворялись в звёздной пыли, В шепоте седеющего снега Уставшие от жизненного бега. Мир слушал,голову склонив, Нарушать не смея нежности порыв
Счастье
По улице среди толпы,В не заметной серенькой одёжке Ходила сказка,помощница судьбы Хитро улыбаясь, застенчива немножко. В руке сумочка из льна, Наполненная светом и добром