Н Маркевичу

Бандуристе, орле сизий!

Добре тобі, брате:

Маєш крила, маєш силу,

Є коли літати.

Тепер летиш в Україну

Тебе виглядають.

Полетів би за тобою,

Та хто привітає.

Я й тут чужий, одинокий,

І на

Я сирота, мій голубе,

Як і на чужині.

Чого ж серце б’ється, рветься?

Я там одинокий.

Одинокий… а Украйна!

А степи широкі!

Там повіє буйнесенький,

Як брат, заговорить;

Там в широкім полі воля;

Там синєє

Виграває, хвалить бога,

Тугу розганяє;

Там могили з буйним

В степу розмовляють,

Розмовляють сумуючи,

Отака їх

Було колись — минулося,

Не вернеться знову».

Полетів би, послухав би,

Заплакав би з

Та ба, доля

Меж людьми чужими.

Петербург, 9 мая 1840 рокушкільні підручники