·
2 мин
Слушать

Slavus – sclavus

Слов’янщина! – який величний гук,

Який широкий і містичне темний.

І скільки літ і як багато

Для неї будували храм таємний.

Посеред храму п’єдестал звели,

І статую поставили на ньому,

І вид, немов Ізіді,

Покровом щільним ідолові свому.

Стоїть таємна статуя давно,

Час тихо упливає рік за роком,

І досі ще нікому не

В лице їй глянути одважним оком.

А що ж величної Слов’янщини сини,

Німої матері проречистії діти,

Між людьми чим прославились вони?

Чим похвалитись їм, з чого радіти?

Дивітеся: з них кожний як один,

Що світ би здержав на плечах здорових,

Міцний, як дуб кремезний,

Покірно руки склав в кайданах

Та раз у раз поклони низькі

Перед стовпом, короною вінчанним,

Порфірою укритим; стовп той

По праву спадщини царем названий.

І кожний весь в крові, в сльозах його лице,

Троїстая нагайка тіло крає,

А він, ховаючись, плете

І братові під ноги простирає.

Колись, бувало, сильний

Слов’ян-рабів виводив на майдани,

Тепер, куди не глянь, усюди

На себе самохіть кладе кайдани,

І кажуть всі: варт віл свого ярма,

Дивіться, як покірно тягне рало!

Ні, ймення слов’янина

Синонімом раба між людьми стало !

0
0
42
Подарок

Леся Українка

Леся Українка. 13 (25) февраля 1871 — 19 июля (1 августа) 1913) — украинская поэтесса, писательница, переводчица. Автор стихов: Ой здається не ж…
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Сегодня читают
Ryfma
Ryfma - это социальная сеть для публикации книг, стихов и прозы, для общения писателей и читателей. Публикуй стихи и прозу бесплатно.