“Що вам сказати мамо”

Що вам сказати, мамо,

Праведнице безталанна?..

Темрява ходить не прямо

В неї душа захланна.

Всюди пекельне рало,

Що вимагає покори,

Навіть шляхи заорало,

Навіть обстригло гори.

Маємо власну домівку

Отже,

Всевишній з

Вже ми навчились

Пасти попід тинами.

Ріки пересушили.

Переробили природу

Тільки б нам душі

Не вкоротили роду!

Темрява ходить не прямо

Є в неї пишне

Горщика ставте, мамо,

Доки в печі не згасло.