Навпіл розтято серця і осердяздерто гримасами з лиць людські рисивже не страшні ні хвороби ні списибо у скафандрах вийшовши з лісунам задарма пропонують безсмертяначе голодному варево з дертівгору здійнявши скоцюблені пальцічи то прибульці а чи то блукальціі мерехтять у пітьмі неозоріймо’ трухляки а мо’ вранішні зорів час коли ми аж по вуха у смеркубезлад довірливий юрмища людствав координатах злоби і жмикрутствау кострубату ладнаємо чергуі розучившись любити й жалітив сутінках сутності стислого світузмінюємо математику волівпалих зібгавши надгеометрічноі за безсмертя вбиваючи звичнона арифметику наших підборівй очі біліють неначе від пліснявив дивній місцевості без видноколув мить відкриття світового законупро пропорційність жадоби і тісняви
1 min read
СлушатьЗакон черги
0
0
31
Give Award
Кацай Олексій
Кацай Олексій Опанасович (нар. 7 червня 1954 р.) — український поет, прозаїк. Пише українською та російською мовами. Член Національної Спілки п…
Other author posts
Безсоння
А найголовніша безсоння потреба —то є плюскотіти обличчям в пітьмі,щоб в очі розплющені падало небо,щоб потім здригалися вії вві сні …
Планета дощів
або вірш без початку та кінцягойдався тиші дивний щемвдяглись рослини в колір медумовчав комп’ютер і дощемдоїлася корова небаледь ремигала вітерцема з-під цеберки зорелітузміївся сизим ручаємнаволглий мотузок орбітиу хмаровище вгрузнув крикта й ро...…
“Всмоктала чорна ряска зорепад”
Всмоктала чорна ряска зорепадхапа парсеки ротом безупиннов акваріумі трьох координатмій зорелітяк без води У склі безодніпогляд вже померху порожнечузгусло безгомінняі темно навкруги і ні шешерхлиш нескінченність зорі нишком І ось тоді я...…
Закоханий робот
Стрімкий наш часвигадливий на долі —у хащахзфантазованих історійзакоханогоробота я стрівщо награвав прадавніх зорь мотивдля дівчини з Північної Корониолюднившизвучання електронівозвучившилюбові кожну митьі слухав я у неземній місцинівесь нерухомий...…
Comments
You need to be signed in to write comments
