У неділеньку та ранесенько,
Ще сонечко не зіходило,
А я, молоденька,
На шлях, на
Невеселая виходила.
Я виходила за гай на долину,
Щоб не бачила мати,
Мого
Чумака з
Зустрічати.
Ой зустрілась
За тими
Та з чумацькими возами:
Ідуть його воли,
Воли половії,
Ідуть, ремиґають,
А чумаченька мого
Коло воликів немає.
Ой копали йому в степу при
Та притиками яму,
Завернули його у тую
Та й спустили
У ту яму
На високій могилі.
Ой боже милий! милий, милосердий,
А я так його
Друга половина 1848,
Косарал]
