1 мин
Слушать(AI)Шипшини кущ
Все висохло, все одмінилось в глину.
Улігся порох літній на стежині.
У камінців посохли корінці,сухий ручай запікся на щоці.
І тінь руда, мов курявна ганчірка,волочиться онучею з узгірка.
Все вижухло, аж навіть погляд
Колись тут, кажуть, був намет султана.
Його сушив тоді, напевно, нуд,як і мене, самітного, отут,де стала швидко потертю траваі глина заніміла
Побачив тріщину у себе на долонях —крізь них вже видно ягоди червоні:шипшина хижа кіби розпустила —чиє вона вночі терзала тіло?
І заболіли, защеміли рани,бо в тім кущі я упізнав султана.***
Павло Мовчан
Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Вільна душа
Спонукувана ким і за чиїм велінням,ламаючи кістки, як шкаралущ насіння,проламуючи час, позбувшися томління,виламується з нас душа на облетіння І облетівши скрізь, вертається, мов з свята,м’якесенька, мов віск, легесенька, як вата Хоч біл...
Станси
1 Ще досить простору між сосон зсутенілихі тиші гострої, щоб зранить сонне тіло Ще неба досить, щоб його зчорнить,ще так далеко та осудна мить,що все тобі здається геть можливим:минеться сум, і будеш ти щасливим,запахне м’ята, чебрик зац...
1 Біля монастирської брами
1 Біля монастирської Ще день вербі коронуватисьта вщертно вітром наливатись,і величатись житлом птичим,і крону щебетом музичить А потім все, заламуйсь, гілко,—дудить пронизливо сопілка
Лінія уяви
В розриві між хмарами судно з’являлось Летючий голландець» — з безодні у безвість летів Змістилась, напевне, і вісь планетарна,бо води звелися, мов мур, в висоті Він плив — ніби падав, крилом розпустивши вітрило,і пінивсь в блакиті ...