1 min read
Слушать(AI)“Усе пізнавши й переживши”
Усе пізнавши й переживши,
Стою безгрішний, мов Адам.
З криниць небесних мудрість пивши,
Що я нащадкам передам?
Хіба лиш те, що для
Є в кожного своя земля.
Що ми планету обліпили,
Мов гілку яблунева тля.
Хоч десь поза окрайцем
Світи кружляють голубі,
Ми, наче тля,—самі для себе.
І як вонасамі собі.
Жбурляємо ракетні
В небесну далеч без пуття,
А власний дух ще не
З’єднати з подихом
Коли ж твоя душа
Тих занебесних володінь,
Де Творча Сила в плоть
Незримий дух і зриму тінь:
Коли космічною
Та сила збудить суть твою,
Тоді приходь і стань зі
Отут, де я тепер стою.
Руденко Микола
Стихи Руденко Миколы. (1920—2004) — украинский писатель, поэт и редактор, правозащитник, руководитель и один из основателей Украинской Хельсинкс
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Рогніда і Володимир поема
1Буває, нами Не хід планет, а звуклегкий Завваж: якби не ця подія , Світ був би зовсім нетакий
“Якби те що мені заболіло”
Якби те, що мені заболіло, Я покласти умів на скрипку: Чорна хмара догнала І ковтнула її, мов
“Хтось тисне з хмар на землю тисне люто”
Хтось тисне з хмар на землю, тиснелюто, А ми повинні небо підпирать З чужинських стріл вливається У нашу кров, коли йдемо на рать
Боги та люди
По–різному молилися Природі: Одні над нею Бога вознесуть, А хтось — такого більше у народі В ній розпізнає материнську суть
