або вірш без початку та кінцягойдався тиші дивний щемвдяглись рослини в колір медумовчав комп’ютер і дощемдоїлася корова небаледь ремигала вітерцема з-під цеберки зорелітузміївся сизим ручаємнаволглий мотузок орбітиу хмаровище вгрузнув крикта й розчинився в громовиськуіншопланетний чередникна неземному пасовиськуточився крізь планету вінаж до самого серцевиннябо зв’язаний був з світом цимвузлом набряклого коріннята потім вперто пророставсебе відчувши невмирущимбо час ізнов дощем ставава обрій всесвітом Тому що
1 min read
СлушатьПланета дощів
0
0
Give Award
Кацай Олексій
Кацай Олексій Опанасович (нар. 7 червня 1954 р.) — український поет, прозаїк. Пише українською та російською мовами. Член Національної Спілки п…
Other author posts
“Всмоктала чорна ряска зорепад”
Всмоктала чорна ряска зорепадхапа парсеки ротом безупиннов акваріумі трьох координатмій зорелітяк без води У склі безодніпогляд вже померху порожнечузгусло безгомінняі темно навкруги і ні шешерхлиш нескінченність зорі нишком І ось тоді я...…
Пуп’янок
Звивається сузір’їв огудинняперетинаючи Чумацький Шляхі пуп’янок з рипучого каміннягойдаючись на зоряних вітрахздіймається кудись Протуберанцікружляють як вогненні упиріта надсилає він вночі і вранцібиття сердець ледь чутні позивніі в неродючій ти...…
Нічні метелики
Мов монстр предковічниймісто спитьа в його нутрощахпоплямлена очиськами юрмаа чи розквяцянаобличчями пітьмавивчає вулочок нуднихнудотні мудрощів кавернометріїневігластвалунинесамовитозрадившисвої дитячі сниі сиві зорі на проміння спершись костурик...…
Оаза людей
Оаза людейв пустелі космічніймій острівець магічниймарення мандрівниківсмутної галактикиде порожнеча цупка як свинецьде кожен атом зустрічнийковтає шлях Ти раптом на сконі часівречовини і проміннялегко жбурляєшсвій вітерецьхмаровинням фарбова...…
Comments
You need to be signed in to write comments
