1 min read
Слушать(AI)Обезженщенна пустеля
Дивлюсь на гори із
На простір дикий ції
І пригадалася
Забилось серце
Згадались тіні теплий
І світло милої
І серця бої серця
Умовностей невільні
Не знаю може ждеш і
І мнеш зів’ялі вже
Троянди уплітаєш в
Троянди палиш в серця
І я в обіймах ції
Дивлюсь на море в
А серце б’ється
В цій обезженщенній пустелі.16.
IV. 1915.
Владивосток
Семенко Михайль
Стихи Семенко Михайля. (31 декабря 1892 — 23 октября 1937) — украинский советский поэт, основоположник и теоретик украинского футуризма. Автор с
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Настрій
Зміяться змії рівнобіжно Навколить мла Побіг експрес За ним я мчу
Риси гір
Обведені смужками мені подобаються рисихінських Витворені зломи верхогір і падань Літом я пригадую вони похожі на килимз тигрових А повітря пахне іноді як ладан
Сірий вихор
Сірий вихор пронісся над моїми будовами Сірий вихор мої будови звалюючи Пройнявсь містично він огненними словами Пройнявсь огненними словами, тугу спалюючи
Вона
Вона мене оболесила, вона мене занадсонила Мені ж здавалось, що підійме мене до вершин Ах, невже вона навіки серце моє розореолила Ах, невже, невже тут мені кінець і загин