Дивлюсь на гори із
На простір дикий ції
І пригадалася
Забилось серце
Згадались тіні теплий
І світло милої
І серця бої серця
Умовностей невільні
Не знаю може ждеш і
І мнеш зів’ялі вже
Троянди уплітаєш в
Троянди палиш в серця
І я в обіймах ції
Дивлюсь на море в
А серце б’ється
В цій обезженщенній пустелі.16.
IV. 1915.
Владивосток
