1 min read
Слушать(AI)“Серпень ліг під кущем смородини”
Серпень ліг під кущем смородини,
Шепотів: дозрівай, будь ласка,
З неї вийшла на берег
З голубими зубами Настка.
І сміється Настуня
Між ромашками з лободи.
За смородиною і
Попід сонце йдуть поїзди.
Подалися тополі в тіні,
Прив’язалися до
Прителющать дощі осінні,
І — вже Насточка не мала.
І смородина не зачує,
Як під сонцем замруть поїзди.
Настка в полі, як дід,
У хатиночці з
Хто там ліг під кущем смородини?
Хто шепоче: зажди, будь
У колисці німої
На хмарині гойдалась Настка.1955
Вінграновський Микола
Стихи Вінграновського Миколы. 1936—2004. Советский и украинский писатель-шестидесятник, кинорежиссёр, актёр, сценарист и поэт. Заслуженный деяте
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
“Цієї ночі птах кричав”
Цієї ночі птах У небо відлетіле Цієї ночі сніг упав На чорне впало біле
Новорічна заяча пісня
Хоч раз на рік ми можем не бояться Діду Морозе, ніс нам холоди Ти ж, вовче, не взувайсь у хитрі тихі капці, І ти, лисице, ти з біноклем не ходи
Величальна колискова
Ще імені твого не знають солов’ї, Ще імені твого не чули квіти, І літо, і сніги, і літечка Тобі не поспішають прилетіти
“Минулося І вже не треба”
Минулося І вже не треба Воно минуло, не болить Над білим полем біле небо,