Уламки вічності в моїх руках,
Рішуче доля стала на порозі...
Застили ми в любові у роках,
Слова промовити не в змозі...
У нас з тобою наче два крила:
Любові й долі, вічності напевно...
Своє крило мені ти віддала,
Хоч я казав, що віддаєш даремно...
Без тебе в вічності так пусто,
Навіщо мати разом два крила?
Якщо тобі без них так тісно,
Ходити там, де вже мене нема...
Я злітав на наших двох крилах,
Шукав любові во своє спасіння...
Гукав тебе на людних берегах,
Знайшов лише я своє божевілля...
Ці два крила: любові й долі,
Без тебе разом не живуть...
Вони без тебе босі й голі,
Тебе чекають і тебе зовуть...
Без тебе їм лиш розлетітись,
Летітимуть кудись в чужі краї...
Без тебе я так хочу загубитись,
Та відшукати крила вічності мої...
05.04.2015
