1 min read
Слушать(AI)Піднесення
Обличчя небом налилось.
Під пахвами — повітря струм.
Спадають капці з ніг — і ось лечу: несе мене самум.
Пух тополиний… Пух
Пташині пера —
Лечу, бо чує владний ваб душа, що об’єму
Квадратні шиферні дахи, подаленілий небосхил,безверха і глуха дзвіниця —з віч витікають, як
Бо непотрібна форма там, де неподільна повнота,де йде злиття, не стрічі,де все, струмуючи, вроста, як згляд — з очей у
Не тіні там зустрінеш ти —тепло незгасне й світло.
І спогади всі відпусти, що прижились
Стають початками кінці, закінченням —
Вже грає промінь на щоці, а на губах — печатка…***
Павло Мовчан
Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Лист не з початку
…недоліки в достоїнства возводив,щось промовляв від імені народу,від імені народу вік брехав,мав насолоду: товк у ступі воду,а скаржився — історія лиха Та це між іншим, головне ж — природатут неповторна: лебеді, качки,на дні ріки, або, точніш...
Памірські крутосхили
Муміну Ми їхали, і повозок рипучийкотився сам, вирівнюючи кручі;і скріплювана подихами вісьзахоплено крутилася А з-під коліс, із-під юрливих жорен,мов борошно, виборсувався порох,сідаючи на скроні та на плечіодноманіттям жовтої пустечі;п...
Козак Мамай з малюнка
Вздовж стежки корінь повзко славсь, Конкретний, як жадання;гриміла збруя раз у разсама, без коливання І найгінкіше із деревсахалось гілок власних Угору тінь звело, як перст,хоч зовсім було ясно
Навіжений і цар
Уривок з поеми Брехня возвеличує завжди звитяги,вростають у губи тугі мундштуки,і тріскають сурми гарячі від спраги,а з них вилітають сухі Обабіч воріт сурмачі захололи,упершись очима в заобрійний мур, —ось їде узвозом гранітний Микола,з...