Напередодні

Олегові Ш.

IКоли приходиш ніжний і шумкий,

І дзвоном слів перетинаєш спокій,

Мені здається — весняних

Пливуть бурхливі і ясні струмки.

Тоді вдаряють спінені

У таємничість непочатих років,

Куди пірве твої юнацькі

Далекий шлях — тривожний і стрімкий.

Так радісно тримать твої

У цій кімнаті, де в низькім

Схилились айстри на овальний стіл,

Та все ж життя — це обрії далекі,

Це літаків непогамовний клекіт,

І у руках скажений скоростріл.

IIНе раз кажу: змагайся і шукай!

Вдивляйся в очі пристрастей і зречень!

І знаю я: в один затихлий

До інших брам сягне твоя рука.

Щось захлисне, мов повінна ріка,

Моє лице і всі знайомі речі,

Бо щастя вихром упаде на

Й закрутить дні, мов крила вітряка.

Та ледве прийде кликане і

Ти кинеш все, щоб на гучні

Піти услід за тисячами

І раптом пам’ять, мов натхненний

Вогнем змалює золотавість айстер,

Овальний стіл і мій веселий сміх.