1 min read
Слушать(AI)Образок
Маленька хата, як коробка,загата з листя під вікном,кошниця, наче солі товпка, —усе вже спить осіннім сном.
У хмарі сонця і не знати,в тумані тихе поле спить,собачка вилізла з загати,раз гавкнула — і вже мовчить.
Причулося!
Се вітер гонить,а листя хоче утечи, —і сон собачку знову клонять:нема чого і стеречи.1900
Осип Маковей
Стихи Осипа Маковея. Осип Степанович Маковей (укр. Осип Степанович Маковей; 23 августа 1867 — 21 августа 1925) — украинский писатель и поэт. Авт
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
«Коли помрем і заростем квітками»
Коли помрем і заростем квітками, У споминах ще оживем не раз, Аж поки поруч з нашими Заснуть усі, що пам’ятали нас
Хрест
І тут у горах хрест От край проклятий Куди не глянеш, Бог на хресті розп’ятий
«Був монастир а в нім черці»
Був монастир, а в нім черці —відлюдки тихі, богомільніі в’язні віри добровільні,що в божому жили страсіі словом правди та хрестомборолися колись з гріхом Тепер вже тих черців нема,свічки не сяють в їх святині, —там сірий пил і сіра тьмапокрил...
Туга
Біжить у яр вода,біжить вода і сріблом ллється,над нею дівчина сміється,розкішна, молода Голубко, не втікай Скажи мені ту гарну казкупро радощі, дівочу ласку,скажи про тихий рай Ах, казочка моя
