1 min read
Слушать(AI)Його прихід
Тихо як — ні шелесту, ні сплеску!
Світло як — в душі і навкруги!
Я чекав, і ось воно воскресло,
Повінню зламавши береги.
Світ світає?
Зацвітає вишня?
Я з тобою — спи, кохана, спи.
Як воно таке із нами
На шпилястім гребені доби?
Стрілись, наче кремінь і кресало,
Досвід мій і молодість твоя.
Десь далеко скрипка воскресає,
Славлячи святе твоє ім’я.
Аве, день, коли в цей світ прийшла ти!
Аве, тінь коханої руки!
Аве, бровеня твоє
На віки!
Мозолевський Борис
Стихи Мозолевського Бориса. (4 февраля 1936 — 13 сентября 1993) — советский и украинский археолог и литератор, кандидат исторических наук. Автор
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Пісня акина з АВознесенського
З А Не славні не корівні, Не трону прошу, не платні Пошли мені, боже, рівню,
До читача
Ця історія туманна В ній то зустріч, то розлука Ця історія у Відцвітала й знов цвіла
Нічний літак
Нічний літаче, міста не буди, Нехай собі спочине в снах дитячих І так всю ніч ґвалтують поїзди Зажди хоч ти, не квапся, мій літаче
Дорогою стріли
Шалений лет — і потяг Кривого Рога димарі червоні Вони услід рвонулись, наче коні, І стали