Сон літньої ночі
Посвята М.
Сон літньої ночі колись мені снився.
Коротка та літняя нічка була,
І сон був короткий, – він хутко
І зник, як на сході зоря розсвіла.
Чудовая мрія, розкішна та ясна,
Кохано в ту ніч обгорнула мене,
Приснилась мені люба доля прекрасна,
Приснилось невидане щастя дивне.
Була я щаслива, безмірно щаслива;
Приснилось мені… та того не списать!
Де в світі є мова така чарівлива,
Щоб справжнеє щастя могла розказать?
Та сон був короткий.
Вже зникла рожевая мрія моя,
Туди полинула, де грала
Злотисто-рожева світова зоря.
Поглянула я, що вже нічка зникала,
І душу мою обгорнула печаль;
І тихо-тихесенько я
Сон літньої ночі! мені тебе
Я щастя не маю і в мріях не бачу,
Бо іншії мрії у серці ношу;
Коли я часами журюся і плачу,
Я щастя у долі тоді не прошу.
Для інших і доля, і щастя хай буде,
Собі я бажаю не сну, а життя,
Хто зо сну прокинувсь, хай щастя забуде,йому вже до щастя нема вороття!
Леся Українка
Другие работы автора
Давня весна
Була весна весела, щедра, мила, Промінням грала, сипала квітки, Вона летіла хутко, мов стокрила, За нею вслід співучії пташки
Розбита чарка
На весіллі бринять чарочки, Хай здорові живуть молодята Хай живуть, як в гніздечку пташки, Хай кохаються, мов голуб’ята
Ритми
1 Де поділися ви, голоснії слова…»2 Чи тільки ж блискавицями літати…»3 Якби оті проміння золоті…»4
Королівна
– Королівно, ясна панно,ви себе навік згубили Що з’єднало вас зо мною,вбогим лицарем без спадку – Мій лицарю, любий пане,се мені гірка образа, –я ж не звикла продаватисвого серця за червінці – Королівно, ясна панно,стану вашому нале...