Майже переклад з провансальскої

Я лицар і поет, не схожий на ханигу.

Я не служу чужому королю.

У відблиску меча читаю древню книгуі даму серця здалеку люблю.

І хоч у мене приятелі щирі,але я знаю, що таке любов,і не хвалюся друзям у трактирі,як я заліз до неї у альков!

А наш король, а ми його васали,а чорт візьми, я теж його васал.

Усі йому вже оди написали,лиш я йому ще оди не писав.

І хоч живу я з королем не в мирі,бо не люблю присвячувати од,я друзям не підморгую в трактирі —мовляв, який король наш ідіот!

Мене куплять і спродувать не раджу,моя душа не ходить на базар.

А не клянусь, тому що я не зраджу,і вже не раз це в битвах доказав.

І хоч на світі сторони чотири,я тут живу, бо я цей край люблю.

І не боюсь донощика в трактирі,бо все кажу у вічі королю!