1 мин
Слушать(AI)Місяць
Нічка тиха, зорі світять,
А мороз крепить;
Циган сина до
Лицем
Отак, сину мій Романе!
Отак, дурню,
Та з пазухи вийми руки,
До місяця
Стоїть бідне циганятко,
Холод каменить,
А старий пішов до
Людей туманить.
Витуманив кусок сала,
Хліба бохунець,
Вийшов з хати та до сина
Син як
Ой місяцю! — циган каже.
Жаль твої краси!
Ти лиш світиш, а не грієш,
Дармо хліб їси».
Руданський Степан
Стихи Руданського Степана. (25 декабря 1833 [6 января 1834] — 21 апреля [3 мая] 1873) — российский и украинский поэт, переводчик и драматург, ав
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Становий
Гнався постом На чиюсь біду Серед річки На тонкім льоду
Ти не моя
Ти не моя, дівчино дорогая І не мені краса твоя; Віщує думонька смутная, Що ти, дівчино, не моя
Спасибі
Сидить циган на Темненької ночки, До блискавки Чужі огірочки
Скажи по-німецькій
Положився вражий З хазяями спати Серед ночі — шась на Та й зачав ї