1 мин
Слушать(AI)Лежали скрізь замети сніговії
Лежали скрізь замети сніговії,
Давили все, загинуло життя,
І не було, здавалося,
На кращих днів квітущих вороття.
Тоді весна крилом своїм
І полилось і світло, і тепло,
І знов життя земля в собі почула,
І все навкруг засяло й зацвіло.
І степ старий,— і гордий, і
Убрався скрізь в ясно-зелені
На їх з квіток процвітані лиштви.
Ожив, дихнув, і запашне
Послав лісам, горам на привітання,
І світ почув: воскресни і живи!1888
Борис Грінченко
Бори́с Дми́триевич Гринче́нко (укр. Борис Дмитрович Грінченко; 9 декабря 1863 — 6 мая 1910) — украинский писатель, лексикограф, переводчик и укр
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Нудьга
Холодно, сумно; під хмарами Небо сховалось усе; Вітер гуляє полями змокрілими, Негідь, тумани несе;
Іди у гай! Життя такої сили
Іди у гай Життя такої Не стрінеш ти ніде: іди у гай Співці-пташки туди вже
Вже в далині високій сяють зорі
Вже в далині високій сяють зорі, Густий туман над озером повис, І спить земля, і води сплять прозорі, І тихо спить густий зелений ліс
Вона співа
Вона співа — і серця У згуки ті вона перелива, Горять огнем безмірного Її пісень пекучії слова
