Переляканий

Певна річ, що я

Просто до

Рідну мову та пісні,

Україну.

Певна річ, — бажав би

Рідної

І народові в добрі,

Не в убозтві жити.

Певна річ оце усе!

Тільки ось де лихо

Кажуть нам: не ворушись,

А сиди лищ тихо!

Як вкраїнську мову

Уживати буду?

Тадже лиха я

За це не відбуду!

Про просвіту рідну дбать?

Та як же тут дбати,

Та за цей сепаратизм

За залізні грати!

Дбати, щоб убозтва й

Не було в народі?

Та се просто, скажуть,

Анархізм, та й годі!

А як скажуть: гине все,

Просто в Сибіряку!

Тільки здумаю —

Зараз з переляку.

Ні, хоч дуже я

Україну-неньку,

А сидітиму

Краще потихеньку.1892