1 min read
Слушать(AI)Вечірня пісня
За вікнами день холоне,
У вікнах — перші
Замкни у моїх
Ненависть свою і гнів.
Зложи на мої
Каміння жорстоких днів,
І срібло свого
Мені поклади до ніг.
Щоб легке, розкуте
Співало, як вільний птах,
Щоб ти, найміцніший, сперся,
Спочив на моїх устах.
А я поцілунком теплим,
М’яким, мов дитячний сміх,
Згашу полум’яне
В очах і думках твоїх.
Та завтра, коли
Проріже перша сурма
В задимлений, чорний
Зберу я тебе сама.
Не візьмеш плачу з собою
Я плакати буду пізніш!
Тобі ж подарую зброю:
Цілунок гострий як ніж.
Щоб мав ти в залізнім свисті
Для крику і для мовчань
Уста рішучі як вистріл,
Тверді як лезо меча.
Теліга Олена
Еле́на Ива́новна Телига (Елена Шовгенова; 21 июля 1906—1942) — украинская поэтесса и литературный критик, член Организации украинских националис
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Танґо
І знов з’єднались в одну оману, О дивне танго, — і сум, і пристрасть; Пливу на хвилях твого туману, Згубила керму, спалила пристань
Сьогодні кожний крок хотів би бути вальсом
* * Сьогодні кожний крок хотів би бути вальсом Не студить вітер уст — зігрівся коло них І радісно моїм тонким, рухливим
Радість
Ой, не знаю, що то за причина Переходжу обережно вулицю, І весь час до мене радість тулиться, Як безжурний вітрогон-xлопчина
1933 — 1939
Д Д Наближається спогадів повінь… В Незнаний нам початок і кінець,