Моєму нерозділеному коханню


Весною першою окрилена душа навчилася літать. Моє кохання нерозділене, то звідки ж можна тебе ждать? Прийшла весна як юна дівчина і пробудила все од сну. І знов земля стоїть уквічена, назустріч я весні іду. Іду назустріч їй окрилена, на свіжий запах мигдалю. Моє кохання нерозділене, коли ж тебе я розділю? А небо чисте й незапилене, близьке, що аж до рук бери. Моє кохання нерозділене, зі мною щастя розділи...

Вы можете поставить посту от 1 до 50 лайков!
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий