1 min read
Слушать(AI)Вечір Ніч
Далечінь від світла тиха,спокій з півночі
Кущ ліщини ледве дихав —кидав краплі на
Я стояв лицем на південь,очі в темряві купав.
Слухав:
Віз Чумацький їде —сіль по небу
В очі світло натікає —душу висвітлить
Обертаючи за плечі,бачу: у очах
В мене ніч.
А в тебе —
В тебе й сіль для моїх ран…***
Павло Мовчан
Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
1 По дорозі до Петропавловської фортеці
1 По дорозі до Петропавловської Цей янгол двокрилийна палі фортецікружляє за вітром,ніяк не зірветься,а шпиль, що завершував царське стремління,поглиблює янгольську муку й боління О місто, в намисті містків і бруківки,золочене скріз...
Степ
Широкий шлях На ньому садить вихорнавприсядки курного гопака Душа самоосвітлюється тихо,а лихо йде позаду Степ розмикає замкнуте обличчя,і губи половиняться, мов
Розщіп
Пом’якшений до сліз снувався голос вітру,а в пучці вказівній дрімав вогонь досвітній,і тіні на стіні писали розпач свій,і книга на столі лежала, мов Майбутнє не ввімкнеш і не освітиш долі,хіба сліпим перстом ковзнеш по І думка ледь жива ...
4 Сон
1 По дорозі до Петропавловської Цей янгол двокрилийна палі фортецікружляє за вітром,ніяк не зірветься,а шпиль, що завершував царське стремління,поглиблює янгольську муку й боління О місто, в намисті містків і бруківки,золочене скріз...
