МУЗА
Музо, безхитросна, проста дівчино стидлива,
Вбога селяночко, співом та сміхом щаслива!3
Ти до мене, сироти, як сестра пригорнулась,
На починання благе в тихім серці почулась.
Вдвох ми з тобою обходимо всю Україну,
Словом спасенним вітаємо добру людину.
І де слова наші в душу святу западають,
Там віковічно пахущі квітки процвітають
Раєм Господнім на мучене серденько віють,
І животворні, великі надії в нім сіють.
The muse
My muse so simple, happy and sincere,
A smile of youth, a song of life so scarce!
You've leant on my soul, having overseen
The kindest moves for heart, so kin-depraved.
Together we will walk our Holy Land,5
Salvation quiet we will share again,
So our words still trace a sacred soul,
Meeting kind people with their grace so tall.
A blossom of this poetry so bright,
Long dreams of fragrance, everlasting rite
Of heavenly yet painful tribulations
Along with seeds of vivid expectations.
