1 мин
Слушать(AI)Думи про Батьківщину
Здрастуй, мій сонячний краю,
Ти снишся мені і тут,
Серцем щодня я
До тебе, за бистрий Прут.
Як пишуть листи солдати,
Тужливо стає мені.
Кому ж мені написати,
Якій догукнути рідні?
Той — мамі, а той — дружині,
Той — сестрам, а той — братам.
А я напишу — Україні!
Сонцю її і степам,
Сивим, як згадки, могилам,
Що тонуть в імлі голубій,
Шляхам, окутаним пилом,
Якими пішли ми в бій.
Бачу далекі
В тумани повитих Карпат.
Може, моя то
Біліє черідкою хат?
Слово, в бою огрубіле,
У тому краю забрини,
Де вишні в убранні
Мене виглядають з війни.1944
Олесь Гончар
Оле́сь Гонча́р (укр. Олесь Гончар), полное имя — Александр Терентьевич Гончар (укр. Олександр Терентійович Гончар; 1918—1995) — украинский совет
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
В гори
Угору та вгору, один за одним Тисне нам сонце важке на плечі І сонце здіймаєм Катовані ним,
“Мужні прострелено крила”
Мужні прострелено Думі моїй молодій Скільки змарновано сили, Скільки розбито надій
Над Бугом
Сядем тут, відпочинемо, друже, Розіславши на камінь шинель Ой широко розлився ти, Буже,
В королівському палаці
Бронзовий вершникй досі на Конає з розірваними грудьми Я знову у Буді Я знов у палаці,