В кущі розбігаються дині,
Січеться ячмінь на крупу
Начальник кар’єру
Свій “газик” жене по степу.
Він міг би командувать ротами,
Вести за собою полки.
За ним динозаврами
На тлінність ідуть напрямки.
Ховайте, хабарники, скрині,
Лакузи, волайте “ура”!
А він — як праправнук
Чи просто нащадок добра.
Двох різних подоб двоголосся!
Голубка в очу — і стріла!
З такого, як в нього,
Звелась по степах ковила.
Він схопить і бога за барки,
Коли той піткнеться тепер:
Йому б хоч півтонки солярки,
Бо завтра замовкне кар’єр.
І мчить його “газик” степами,
І рвуться за ним ячмені.
Кургани гудуть черепами,
Аж брижі ідуть по стерні.
